Громадське обговорення щодо перейменування вулиць

 

ПРОПОЗИЦІЇ КОМІСІЇ БРОВАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ З ПИТАНЬ НАЙМЕНУВАНЬ ТА ПАМ'ЯТНИХ ЗНАКІВ

  • Інформаційне повідомлення про перейменування вулиці Лермонтова на вулицю Олега Великого 

    Вулиця Лермонтова – вулиця в районі Торгмаш міста Броварів. Починається від вулиці Сергія Москаленка, неподалік Броварської гімназії ім. С. І. Олійника. Закінчується вулицею Броварської сотні. Пролягає паралельно вулицям Олега Онікієнка та Красилівській, лежить між цими вулицями.

    Неподалік, паралельно дорозі, пролягає вулиця Володимира Великого.

    Михайло Юрійович Лермонтов – (3 (15) жовтня 1814 року, Москва, Росія – 15 (27) липня 1841 року, П’ятигорськ, Росія) – російський письменник.

    Служив у війську Російської імперії. Брав участь у великій колоніальній війні Росії проти народів Північного Кавказу.

    Михайло Лермонтов є автором висловлювань про грузинів та осетинів, які вважають принизливими щодо цих народів.

    Діяч не мав стосунку до України. Вулиця на честь Михайла Лермонтова з’явилась у Броварах за часів радянської окупації.

    Необхідність перейменування вулиці обґрунтована, зокрема, потребою деколонізації в Україні та досягненням паритетності в присутності іноземних назв у топоніміці Броварів.

    Олег Володимирович Великий – (14 жовтня 1977 року, Бровари – 23 січня 2010 року, Київ) – український та німецький спортсмен, чемпіон світу, лідер національних збірних України та Німеччини з гандболу.

    Навчатися гандболу почав у 2-му класі школи. Виступав, зокрема, за броварську команду «Світлотехнік». Був одним із лідерів національної збірної з гандболу, відіграв за неї 59 матчів.

    За інформацією батька Олега Великого, у Броварах мешкав на Торгмаші (кол. вул. Красовського та вул. Олімпійській) і по вул. Марії Лагунової. Також мав стосунок до вул. Короленка.

    Організатор громадського обговорення: виконавчий комітет Броварської міської ради.

    Суб’єкт подання: комісія Броварської міської ради з питань найменувань та пам’ятних знаків, за результатами розгляду листів Київської обласної ради та Відділу молоді та спорту Броварської міської ради.

    Строк громадського обговорення: до 30 вересня 2016 року.

    Пропозиції та відгуки громадян і організацій щодо перейменування вулиць та інших урбанонімів надаються шляхом подання письмових звернень в загальному порядку, електронних звернень через офіційну електронну скриньку Броварської міської ради info@brovary-rada.gov.ua, а також телефоном.

    Номери контакт-центру Броварської міської ради: 6-62-01 та 6-62-02

 

  • Інформаційне повідомлення про перейменування вулиці Щолківської на вулицю Отамана Ромашки або вулицю Кіборгів, або вулицю Січових Стрільців 

    Вулиця Щолківська – вулиця в районі Промвузла міста Броварів. Прилучається до вулиці Лісової, її перетинають бульв. Незалежності, та вулиця Залізнична.

    Щолково – місто-супутник Москви, Російська Федерація. Місто-побратим Броварів із 1992 року.

    Муніципальна влада Щолкового надавала матеріальну допомогу невизнаним квазіутворенням на території Донецької та Луганської областей України, про що зазначала на офіційному сайті міста.

    Отаман Демид Ромашка – (?, с. Ярославка, Козелецький повіт, Чернігівська губернія – 8 липня 1920 року, с. Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія) – очільник місцевого повстанського руху в часи Перших визвольних змагань. 1919 року підняв селян на боротьбу із Білою армією генерала Денікіна. З початку 1920 року воював проти радянської влади.

    У деяких джерелах Ромашку називають «полковником» та вказують на його зв’язок із керівництвом УНР. За даними інших джерел, він нібито підтримував таємний зв'язок із Симоном Петлюрою. Водночас, повстанці його загону, ведучи боротьбу з Червоною армією, не визнавали Петлюри та поляків, відмовляючись від переговорів з ними.

    Сферою впливу та дій отамана Ромашки стали південь нинішньої Чернігівської області і прилегла до неї лівобережна Київщина - сучасні Остерський, Козелецький, Бобровицький і Броварський райони.

    Кіборги – збірна назва військовиків Збройних сил України та добровольчих батальйонів, захисників Донецького аеропорту ім. С. Прокоп’єва, в боях у російсько-українській війні (АТО) у 2014-2015 роках.

    Назва «кіборги» закріпилась у вжитку завдяки незламності та мужності бійців в обороні аеропорту під час атак російських військових та сепаратистів.

    Серед кіборгів є мешканці міста Броварів.

    Січові Стрільці – одна з регулярних формацій Армії УНР у 1917–1919, яка мала різні форми організації: Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, 1-й Курінь Січових Стрільців, Полк Січових Стрільців,  Окремий загін Січових Стрільців, Дивізія Січових Стрільців, Осадний корпус Січових Стрільців, Корпус Січових Стрільців, Група Січових Стрільців.

    Після трагедії під Крутами для зупинення більшовицької навали на Лівобережжя було направлено курінь під командою С. Петлюри, до складу якого увійшла 1-а сотня Січових Стрільців на чолі з Романом Сушком.

    1 лютого 1918 р. перша сотня Сушка прибула на станцію Бровари і захопила варту полку ім. Наливайка (1400 багнетів), що збирався вдарити на Київ проти військ Центральної Ради. Р. Сушко порозумівся зі старшинами наливайківців, які допомогли 1-ій сотні роззброїти полк у 1400 солдатів. Було зібрано 25000 крісів, 75 скорострілів, 8 гармат та багато іншого. Сотні Р. Сушка наказано виступити в Дарницю.

    29 квітня в Києві відбувся гетьманський переворот, організований генералом П. Скоропадським. Січові Стрільці були готові захищати Центральну Раду, але, не одержавши розпорядження керівництва УНР, змушені були роззброїтися.

    Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців зорганізовано в Києві у листопаді 1917 з колишніх полонених українців, що вийшли з австро-угорської армії, з метою захищати Центральну Раду перед наступом більшовиків.

    По здобутті Києва 1 березня 1918 року 1-й Курінь Січових Стрільців залишився в Києві для охорони порядку і розгорнувся в полк Січових Стрільців у складі двох піших і одного запасного куренів, кінної розвідки і гарматної батерії; він нараховував 3 000 старшин і вояків (у тому ч. бл. ⅓ наддніпрянців). По відмові полку Січових Стрільців продовжувати військову службу після гетьманського перевороту, його роззброїли німці й Січові Стрільці розійшлися по Україні.

    У кінці серпня гетьман Павло Скоропадський погодився на формування Окремого загону Січових Стрільців і призначив для нього місцерозташування у Білій Церкві. Окремий загін Січових Стрільців став на чолі повстання проти гетьмана Скоропадського після проголошення ним федерації з Росією, й у вирішальному бою під Мотовилівкою (18 листопада 1918) Січові Стрільці перемогли гетьманських дружинників.

    Під час облоги Києва Січові Стрільці розгорнулися насамперед у Дивізію Січових Стрільців. 8-16 лютого в передмісті Києва проводилася невдала спроба контрнаступу Осадного корпусу Січових стрільців з метою повернути столицю. У першій фазі другої війни проти більшовицької Росії Осадний корпус Січових Стрільців розклався: його дивізії з проти гетьманських повстанців розбіглися або перейшли до ворогів і боєздатною залишилася тільки колишня Дивізія Січових Стрільців, яка в січневих і лютневих боях проти Червоної армії і повстанців зазнала важких втрат.

    У формації Січових Стрільців Армія УНР диспонувала військовою частиною, яка виділялася своєю організованістю і боєздатністю. Як головна підпора проти гетьманського повстання, Січові Стрільці мали великий вплив на Директорію УНР, але після від'їзду В. Винниченка за кордон цей вплив зменшився. По війні керівні старшини Січових Стрільців були творцями і головними постатями УВО — ОУН.

    Організатор громадського обговорення: виконавчий комітет Броварської міської ради.

    Суб’єкт подання: комісія Броварської міської ради з питань найменувань та пам’ятних знаків, зокрема, за результатами розгляду листа Київської обласної державної адміністрації.

    Строк громадського обговорення: до 30 вересня 2016 року.

    Пропозиції та відгуки громадян і організацій щодо перейменування вулиць та інших урбанонімів надаються шляхом подання письмових звернень в загальному порядку, електронних звернень через офіційну електронну скриньку Броварської міської ради info@brovary-rada.gov.ua, а також телефоном.

    Номери контакт-центру Броварської міської ради: 6-62-01 та 6-62-02.

знайшли помилку в тексті?
виділіть мишкою та натисніть: