Броварська громада

Київська область, Броварський район

25.04.2022 14:44

Значення води для здоров’я населення та профілактики інфекційних захворювань

Вода - найважливіша складова середовища нашого існування. Після повітря, вода другий за значенням компонент, необхідний для людського життя. На Землі не існує жодного живого організму, в якому немає води, навіть найпростішого. Відомо, що рослини на 80-99% складаються з води, тварини - на 60-75% , а місячний ембріон людини аж на 97%. Коли народжується дитина, то вода - це 75-80% від її загальної маси. У дорослої людини процентне співвідношення води від її загальної маси тіла - близько 65%, а в людей похилого віку - 55-60%. Отож, можна зробити висновок, що старість - це не що інше, як сухість організму.

Вода необхідна для підтримки всіх обмінних процесів, вона бере участь у засвоєнні поживних речовин клітинами. Травлення стає можливим тільки тоді, коли їжа набуває водо- розчинну форму. Подрібнені крихітні частинки їжі знаходять здатність проникати крізь тканини кишечника в кров і внутрішньоклітинну рідину. Більше 85% всіх обмінних процесів нашого організму відбувається у водному середовищі, тому брак чистої води неминуче призводить до утворення вільних радикалів в крові людини, що призводить до передчасного старіння шкіри і, як наслідок, утворення зморшок.

Споживання чистої води забезпечує нормальну роботу внутрішніх органів. Вона зберігає гнучкість вашого тіла, змащує суглоби й допомагає проникненню поживних речовин. Гарне постачання організму чистою водою допомагає боротися з надмірною вагою. Це виражається не тільки у зменшенні надмірного апетиту, а й у тому, що достатня кількість чистої води сприяє переробки вже накопиченого жиру. Ці жирові клітини з допомогою хорошого водного балансу стають здатними залишати ваше тіло.

Вода є теплоносієм і терморегулятором. Вона поглинає надлишки тепла і видаляє його, випаровуючись крізь шкіру і дихальні шляхи. Вода зволожує слизові оболонки і очне яблуко.

Кількість води, необхідний для підтримання водного балансу, залежить відвіку, фізичної активності, температури і вологості. Добова потреба дорослої людини складає близько 2.5 л.

При такому великому значенні води для людини, вода повинна бути відповідної якості, якщо ж вода містить будь-які шкідливі речовини, то вони будуть неминуче поширені по всьому організму.

Винятково велике значення має водний фактор у поширенні гострих кишкових інфекцій та інвазій. У джерелах води можуть бути присутніми сальмонели, шигели, лептоспіри, кишкова паличка, мікобактерії, аденовіруси й ентеровіруси, а також цисти лямблій, яйця аскариди і волосоголовця, личинки анкілостоми, збудники шистосамозу та ін.

Природні водні об’єкти не є природним середовищем перебування патогенних мікроорганізмів. Патогенна мікрофлора, як правило, відмирає протягом визначеного часу. Однак деякі патогенні мікроорганізми можуть тривалий час зберігатися і навіть розмножуватися в природній воді.

Основним резервуаром патогенних мікроорганізмів, кишкових вірусів і яєць гельмінтів у навколишньому середовищі є фекалії і господарсько-побутові стічні води, де вміст організмів може досягати 700 на 100 см3 стічних вод.

Джерелом зараження водойм можуть з’явитися неочищені каналізаційні стічні води. Підземні джерела інфікуються атмосферними і зливними водами. Епідемічна небезпека води, що використовується для пиття, залежить від наявності і кількості збудника, тривалості його виживання і збереження ним вірулентності. Сполучення цих умов визначає можливість поширення кишкових інфекцій водним шляхом у вигляді епідемічних спалахів і утримання високого рівня інфекційної захворюваності.

Для водних епідемій вважається характерним раптове зростання захворюваності, збереження його високого рівня протягом деякого часу, обмеження епідемічного спалаху

навколо осіб, що користуються загальним джерелом водопостачання, і відсутність захворювань серед жителів того населеного пункту, що користуються іншим джерелом.

За даними ВОЗ, 80% всіх інфекційних хвороб у світі пов’язано з незадовільною якістю води або порушенням санітарно-гігієнічних норм. Інфекційні захворювання водної етіології реєструються переважно в країнах з низьким санітарним рівнем життя. На сьогодні третина населення земної кулі – близько 2 млрд. – позбавлена можливості споживати в достатній кількості чисту прісну воду. 61% сільських жителів країн, що розвиваються, не можуть користуватися безпечною, в епідеміологічному відношенні, водою і лише 13% з них забезпечені каналізацією.

Росія розгорнула терористичні дії проти України, дії окупантів жорстокі та непередбачувані. Тому МОЗ опублікувало чергові рекомендації, які можуть врятувати життя: що робити у разі відсутності водопостачання. За неможливості використання питної води з джерел централізованого водопостачання потрібно шукати питну воду:

• з бюветів та інших джерел нецентралізованого водопостачання (колодязів, шахтних криниць);

• пунктів розливу питної води (зокрема пересувних);

• фасовану пляшкову воду та воду в ємностях для індивідуального користування.

Зберігати питну воду потрібно в закритих ємностях. Водночас обов’язково позначити бирками з написами «Вода знезаражена для пиття», «Вода для технічних потреб», «Вода для господарських потреб». Зазвичай роблять 2-3-добовий запас.

Зверніть увагу, що воду з відкритих водойм потрібно використовувати тільки для технічних цілей. Для пиття та приготування їжі воду потрібно кип’ятити.

Кип’ятіння є ефективним методом знезаражування води (кип’ятити не менш як 10 хвилин від моменту закипання). Але навіть за умови зберігання її в чистій і добре закритій ємності термін придатності не перевищує одну добу.