Ми вже знаємо, що важливо дотримуватися режиму дня. Що ще? Проговорювати тривожні події, що відбулися.

Такі розмови важливі для емоційної розрядки та підтримання близькості. Після того, як небезпека минула, стихли сигнали тривоги, поговоріть із дитиною. Почніть із того, що загроза вже позаду. Якщо дитина злякалася, скажіть, що це справді було страшно, але вона впоралася, тож ви пишаєтеся її сміливістю.

Проговорювати критичні ситуації важливо, бо внаслідок стресу ми можемо не пам’ятати деталей чи послідовність дій, що викликатиме тривожність.

Переказуйте події, відновлюйте послідовність. Концентруйтеся саме на діях, які допомогли дитині й дорослим впоратися зі стресовою ситуацією. У цьому випадку саме дієслова повертають дитині відчуття контролю.

Якщо дитина не проти, запропонуйте їй розповісти свою версію подій. Це дозволить зняти емоційне напруження і дасть відчуття, що дитина не сама.