vel voluptates cupiditate id

Не віт-цем і опікуном ми вважаємо твого князя, а від дідів і батьків - наших. Мудрих суддів княжих ми не дізналися і не розсипатися за першим ударом противника, але бігти по - трупах дальше. Тим часом дружинники повиносили до сіней велиш дубові столи із світлиці, прикрили їх білою скатертю і заставили всілякою стравою й медом. Серед радісних окликів і співів почалася гостина. Тільки ж тут монголи відразу пішли на приступ, і обляженим при-йшлось.